Мій педагогічний досвід класного керівника

 «Використання інноваційних педагогічних технологій, що забезпечують особистісне зростання та розвиток творчого потенціалу учнів»

Успіх приходить до того,

хто робить те,

що найбільше любить

М.Форбс

       Я, Діхтяренко Ольга Сергіївна, працюю в Криворізькій загальноосвітній школі І-ІІ ступенів № 101 з 2001 року. Професію педагога обрала за покликом серця. Здійснилася моя мрія дитинства – бути вчителем. Закінчивши в 2001 році Криворізький державний педагогічний університет отримала базу знань щодо навчання та виховання підростаючого покоління.

        На мою думку, діяльність класного керівника дуже цікава, багатогранна, трудомістка. Вона пов’язана з непередбаченими труднощами, невдачами, навіть розчаруваннями, а іноді – з безсонними ночами, сльозами… Все це так. Але коли бачиш, як на твоїх очах  виростає

Людина, як збагачується її духовний світ, як дитина починає усвідомлювати своє місце в житті, а у вирішенні проблем шукає підтримки в тебе і вдячна за це, забуваєш про прикрощі і безсонні ночі, а душу наповнює почуття глибокого задоволення. Сподіваюсь, що моя любов зігріє їх серця та торкнеться дитячих душ.

       На початку педагогічної діяльності отримала досвід класного керівництва у 8 та 9 класах. В даний час є класним керівником 9 класу, з якими працюю з 5 класу. За ці роки я пройшла шлях від виховання молодших підлітків, де відбувається формування цінностей колективу, до старших підлітків, які намагаються утвердитися в колективі через вираження своїх морально-етичних позицій. В практику виховної роботи з класом впроваджую модель виховної системи, основану на ідеях педагогіки життєтворчості, яка найповніше розкриває смисл існування людини у світі.

        Безумовно, серцевиною виховного процесу є особистість дитини, і вихователь повинен поважати почуття власної гідності кожного учня, його індивідуальну життєву мету, запити, нахили, інтереси, характер, створити сприятливі умови для його самовизначення, самореалізації та розвитку.

Роздуми, постійний пошук, розуміння відповідальності та важливості роботи з колективом, намагання зробити її цікавою і для дітей, і для себе допомогли мені визначити пріоритет одних проблем над іншими, знайти шляхи їх вирішення, прогнозувати та діагностувати підсумки.

Особливу увагу я приділяю педагогічно запущеним дітям. Основні шляхи та засоби роботи з такими дітьми розкриті в роботі: «Методико-психологічні основи індивідуального підходу в навчанні педагогічно запущених дітей». Метою  якою полягає – не допустити переживання цими дітьми своєї «нездатності», не дозволити виникнення байдужості до навчання, праці; не притуплювати почуття честі та гідності.

В чому полягає моя методологічна позиція класного керівника? В роботі вважаю головним забезпечення розвитку особистості кожної дитини, її творчого потенціалу. Відносини з дітьми будую на принципах співробітництва, співтворчості і пам’ятаю, що вчитель може допомогти дітям розвивати почуття прекрасного, пробудити творчі сили.

        Усвідомлюючи, що класний керівник є для підростаючого покоління духовним посередником між суспільством і дитиною, прагну створити сприятливі умови для формування особистості, внести необхідні корективи у процес виховання, скоординувати зусилля педагогів, сім’ї, соціуму. В своїй роботі керуюсь принципом:  допомогти дитині знайти свій ключ до успіху, створити умови, у яких вона розкриватиме свої здібності, творитиме своє життя, зростатиме духовно, творчо, інтелектуально й самовдосконалюватиметься.

       Розуміючи важливість виховної діяльності класного керівника, відповідально виконую свої обов’язки, докладаю всіх зусиль, щоб виховання підлітків відбувалось в атмосфері добра і творчості, взаємодопомоги і взаємоповаги, доброзичливості та толерантності. У своїй діяльності використовую різноманітні традиційні та інноваційні форми виховної діяльності - головне, щоб вони давали бажаний результат. Серед них:

-          ділові ігри;

-          тренінги;

-          робота учнів у мобільних творчих групах;

-          краєзнавчі екскурсії;

-          акції;

-          усні журнали;

-          турніри інтелектуальних ігор;

-          брейн-ринги;

-          творчі майстерні;

-          конкурси.

     Калейдоскоп шкільного життя класу різноманітний. 84% учнів охоплені гуртковою роботою займаються в шкільних гуртках та поза школою.

     Батьки – авторитети, вони і спонсори, вони і найбільш зацікавлені в навчанні й вихованні дітей. Вони на жаль, інколи і «не бажане» з точки зору педагога за впливом «зовнішнє середовище».

Зрозуміло, спілкування на зборах, батьківських комітет...

Але, відверто, це малодієво. Я намагаюсь встановити індивідуальний контакт з кожною родиною. А далі – постійний телефонний контакт, зустрічі, бесіди в школі, спілкування через учнівський щоденник. Так ми – вчителі – зрозуміліші батькам, а батьки нам. Налагоджується взаємодія, взаєморозуміння.

Педагогічний досвід допоміг зробити однозначний висновок: основний рушійний фактор у вихованні дитини – сім’я. І як би школа ефективно не будувала свою роботу, необхідних результатів вона не отримає, коли не буде справжнього виховання  родині, сім’ї. Твердо переконана, народна педагогіка – оптимальний варіант співдружності школи і сім’ї.

При плануванні роботи з учнівським колективом головним я вважаю ідею особистої спрямованості виховного процесу. У центрі стоять не програми чи заходи, а саме учень. Саме його індивідуальні нахили, інтереси й здібності. Спільно з психологічною службою школи проводжу моніторинг психічного розвитку особистості. На основі індивідуального значення кожної дитини складаю психолого-педагогічну картку. Отримані результати стають предметом обговорення організації будь-якого заходу.

Важливу роль у школі відіграє творче виховання, в основу якого я поклала використання різних засобів, підходів до дитини, орієнтованих на досягнення оригінального результату, розв’язання творчих задач.

Одним із основних пріоритетів є згуртування учнів та батьків класу в єдиний, дружній колектив через участь у спільних творчих та соціально-важливих справах. Діти разом з батьками з 5 класу постійно беруть участь в загальношкільній різних акціях, конкурсах і роблять конкретні справи. Так, учениця мого класу Шевикіна Юлія стала переможницею міського туру обласного конкурсу фоторобіт, малюнків та плакатів «Толерантність очима молоді»; учень Слісаренко Вадим став переможцем конкурсу юних фотоаматорів «Моє місто – мій рідний край»;  були  нагороджені грамотою за перемогу у міській виставці Всеукраїнської краєзнавчої акції учнівської та студентської молоді «Колосок пам’яті», в номінації «Кращий буклет», Поварніцин Олександр зайняв ІІІ місце у міському дитячо-юнацькому фестивалі аматорського фільму, комп’ютерної графіки та анімації «Рідне Криворіжжя» в номінації «Фотоколлаж» . 

     Щорічно залучаю учнів та батьків до науково-пошукової та дослідницької роботи в рамках програми «Науковий  колективний проект».

Тематика проектів різноманітна:

-         2009-2010н.р. - «І рушник вишиваний…»;

-         2010-2011н.р.  - «Українське село та місто, їх історія та традиції»

        Поряд з традиційними формами роботи використовую інноваційні колективні й індивідуальні форми співпраці з батьками: батьківські збори з фрагментами педагогічної освіти, класні прес-конференції, дискусії, круглі столи, батьківські тренінги. Залучаю батьків до проведення виховних годин, екскурсійних подорожей, загальношкільних заходів та конкурсів. До батьківських зборів готуюся ретельно та заздалегідь. Усім батькам на зборах завжди готую план проведення зборів, поради батькам в друкованому вигляді. Кожен учень класу має власне портфоліо, де знаходиться інформація про дитину, роботи з деяких предметів, дані анкетування та інше. З даними матеріалами батьки можуть ознайомитися на зборах.

      В минулому році брала участь у районному турі шкільних методичних об’єднань класних керівників з темою «Формування креативної особистості для життя в інформаційному  суспільстві», під час якого обмінююсь досвідом з колегами.

У 2006 році отримала сертифікат педагога-тренера за програмою «Сприяння просвітницькій роботі «Рівний – рівному» серед молоді України щодо здорового способу життя», а у 2011 році – сертифікат за Міжнародною програмою  «Профілактика ризикової поведінки на засадах розвитку життєвих навичок за проектом «Школа проти СНІДу»

Після чого почала проводити з класом тренінги. Результатом роботи є виготовленні буклети «Ми за здоров’я» , «Шкідливим звичкам-ні!», «Підліток», «Знай сої права і обов’язки» , випуск тематичних газет, стіннівок.

         Прагну працювати творчо, а тому завжди пам’ятаю слова В.Сухомлинського: «Якою талановитою не була б людина, але якщо вона не вчиться на досвіді інших, то ніколи не буде хорошим педагогом». Прагну самокритично оцінювати свою діяльність, її результати, намагаюся швидко адаптуватися в умовах соціальних змін.